Депутатка Вінницької міської ради, волонтерка Олена Верлан-Кульшенко розповіла на своїй сторінці у ФБ одну історію війни.
«Вона сидить біля мене… Наталя, вихудла, заплакана, виснажена…Вперше вона прийшла до мене в березні 2022 року, шукала спочатку мене в міській раді, потім знайшла номер телефону і прийшла в наш центр волонтерський…. Її чоловік -Олександр Пустовіт, військовослужбовець, кулеметник 9 батальйону 59 ОМБр в числі перших прийняв бій 24 лютого 2022року,потім декілька днів бої були біля Молодіжного, Любимівка, Шевченкове, 26 лютого зв’язок обірвався…І далі почався страшний час пошуку її Сашеньки…. 150 днів пошуку,безсоння, перегляду фото і відео з полону, поранених, спілкування з побратимами.. Сьогодні я тримаю в руках зошит, куди записувала Наталя дані всіх до кого зверталась, кого просила про допомогу, більше 300 імен і прізвищ…Я теж в цьому зошиті, була з нею постійно на зв’язку, допомагала чим могла. Наталя розповідає,як деякі люди з її списку блокували її номер, щоб не турбувала більше, деякі ,почувши питання, говорили, що не мають можливості їй допомогти, інші-відгукувались і допомагали чим могли…Вона не припиняла пошук…Всі дні Наталя шукала….26 липня написала мені смс:”Мій Сашенька знайшовся.Він похований на кладовищі сел.Геологів, Херсонської області”….А потім…вона вірила, що зможе забрати тіло і поховати свого Сашеньку на рідній землі… Вірила і добивалась… Вона боролась, щоб коханий був похований в рідному місті….Куди тим оркам до такого високого кохання? Їм ніколи не зрозуміти українських жінок, які навіть після загибелі шукають тіла своїх коханих, шукають, щоб привезли додому і поховали …… Тіло Олександра Пустовіта доставлено у Вінницю… Весь цей час Наталя добивалась ексгумації і повернення тіла чоловіка. Витрачено багато сил, здоров’я…»,-розповіла волонтерка на своїй сторінці..